Швидше, швидше, швидше...


Ми нескінченно скролимо стрічки соціальних мереж в смартфоні, перевіряємо пошту, ми поспішаємо, цифри швидші та точніші, 17 нових алертів. Ми рідко малюємо - частіше пишемо коменти в мережах. Ми рідко перебуваємо в тиші - частіше глушимо її розмовами та справами. Ми рідко дозволяємо собі неспішно подумати - адже час дорогий, його і так не вистачає. Рідко пишемо записки - ніколи, за вікном цей похмурий листопад, та й є ж Telegram та WhatsApp, врешті-решт. "Намалюй мені баранчика", - просить дитина, і ми ліземо в Google. Все рідше записуємо щось від руки - а саме ці рецепти, записані поспіхом, поперек сторінки, вони часто виявляються найсмачнішими та улюбленими.


Цифровий, швидкий, божевільний, божевільний, божевільний світ.


Як часто в коловороті справ та щоденної рутини ми забуваємо про прості хороші речі: шурхотіння сторінок, запах свіжовіддрукованих листів, це особливе відчуття шороховатого паперу на кінчиках пальців або ось це - лоскотливе трохи - яке виникає, якщо швидко-швидко прогортати сторінки по лінії обрізу. А ще, ще можна малювати на полях, прямо як Тарас Шевченко, а можна винайти машину часу та погортати паперові дні (що ви робили, припустимо, 18 січня?), а в календарі навіщось подивитися, на який день тижня припадає день народження наступного року, залишити останні листи для всіляких ідей - і їх знову не вистачить, так. Від самого початку писати старанно, а потім все одно наліпити стікери та закладки, і починати кожний день з чистого листа. Записувати історії та мрії, грати в морський бій (ні-ні, не під час наради), з приємним відчуттям жирно викреслювати зроблене та планувати нове. А останній листок можна видерти та зробити з нього літачка - саме так, як має бути, як в дитинстві - та насолоджуватися відчуттям маленької пригоди, що окриляє. 31 грудня прогортати списані сторінки та вирішити: ось ще один хороший рік.


Що для цього потрібно? Лише щоденник.


Щоденники на krasnovyd.com


А ще можна відволіктися на хвилинку, зазирнути в старі записники, знайти там старі адреси... Але це вже зовсім інша історія.



Цей шикарний сповнений любов'ю та теплом текст ми знайшли на Фейсбук-сторінці одного з російських рекламно-поліграфічних проектів. І не змогли утриматися, аби не перекласти його українською, бо такий шедевр має бути в укранеті. Оригінал тексту дивіться тут: https://www.facebook.com/Proekt111/photos/a.275212489166351.67932.209148705772730/1622639317756988/?type=3&theater

Немає коментарів
Додати коментар